чуття

чуття
-я́, с.
1) Здатність відчувати, сприймати зовнішні подразнення. || Інстинкт живих істот. || Фізичний стан, за якого людина здатна свідомо відчувати те, що її оточує; свідомість. || Те саме, що відчуття 3).
••

О́ргани чуття́ — чутливі органи людини й тварин, які сприймають і аналізують подразнення, що надходять із зовнішнього і внутрішнього середовища.

Шо́сте чуття́ — особлива, надзвичайна здатність сприймати, вгадувати щось (як доповнення до п'яти чутливих органів людини і тварин).

2) Психофізичне відчуття, якого зазнає людина. || Психічний стан людини, зумовлений її переживаннями, враженнями. || Підсвідоме відчування, розуміння чого-небудь. || Передчуття чогось. || Усвідомлення, розуміння чого-небудь; відчуття (у 5 знач.). || Усвідомлення свого ставлення до інших, свого суспільного становища і т. ін. || Здатність відчувати, розуміти що-небудь, чутливість до чого-небудь.
••

Худо́жнє чуття́ — здатність, уміння користуватися художніми засобами, образами при зображенні кого-, чого-небудь.

3) Здатність переживати, палко відгукуватися на життєві події, душевно захоплюватися чим-небудь. || Душевність, сердечність, чуйність. || Хвилювання, душевне піднесення, порив.
••

З чуття́м робити що — а) з душевним запалом, гаряче що-небудь робити; б) з силою, міцно, дужо.

4) Глибоке відчуття потягу до кого-небудь, душевної прихильності; любов. || Своєрідне інстинктивне відчуття, відчування, властиве кому-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Полезное


Смотреть что такое "чуття" в других словарях:

  • чуття — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • чуття — [чут :а/] т :а/, р. мн. т :і/ў …   Орфоепічний словник української мови

  • чуттєвий — а, е. 1) Здійснюваний за допомогою органів чуття. || рідко. Те саме, що чутливий 1). || Стос. до чуття, пов язаний з ним; душевний. •• Чуттє/вий до/свід філос. сукупність сприйнять органами чуття, що набувається в процесі взаємодії людини з… …   Український тлумачний словник

  • еруптивний — Еруптивний: бурхливий, вибуховий [25] несподіваний, безладний [XVIII] Тільки високий артистичний такт наказує йому здержувати пориви свого індивідуального чуття, не виявляти їх безпосередньо, в безладній, еруптивній, розчіхраній формі; але поет в …   Толковый украинский словарь

  • змисл — Змисл: (орган) чуття [II] тут: уява [44 1] уява, чуття [51,52] чуття [IV] …   Толковый украинский словарь

  • відчуття — я/, с. 1) Те саме, що відчування 1). Відчуття болю. Відчуття дотику. 2) Здатність відчувати, сприймати явища навколишнього світу. 3) спец. Процес відображення мозком людини властивостей предметів і явищ об єктивної дійсності, які безпосередньо… …   Український тлумачний словник

  • органолептичний — а, е, спец. Стос. до органолептики. •• Органолепти/чний ме/тод дослідження та оцінка якості об єктів навколишнього середовища за допомогою органів чуття. Органолепти/чні власти/вості властивості об єктів, що безпосередньо сприймаються органами… …   Український тлумачний словник

  • учувати — (вчува/ти), а/ю, а/єш, недок., учу/ти (вчу/ти), у/ю, у/єш, док., перех. 1) Сприймати слухом, чути. 2) Сприймати органами чуття, відчувати. || тільки док. Розпізнати що небудь органами чуття. 3) перен. Підмічати що небудь приховане, здогадуватися… …   Український тлумачний словник

  • змисли — органи чуття [XIII] почуття [XIX] Ті спосібності, змисли і органи розвивалися довгі мільйони літ у нижчих родів, заки перейшли до вищих, у котрих розвилися ще далі [XIX] чуття [V] …   Толковый украинский словарь

  • відчуття — 1) (сприймання органами чуття навколишнього світу), чуття, відчування, почування, почуття 2) (чого стан, викликаний сприйняттям чого н.), почуття (також зі сл. що , ніби , немов і под.) 3) (неясне відчуття того, що може відбутися) передчуття,… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»