- чуття
- -я́, с.1) Здатність відчувати, сприймати зовнішні подразнення. || Інстинкт живих істот. || Фізичний стан, за якого людина здатна свідомо відчувати те, що її оточує; свідомість. || Те саме, що відчуття 3).••
О́ргани чуття́ — чутливі органи людини й тварин, які сприймають і аналізують подразнення, що надходять із зовнішнього і внутрішнього середовища.
Шо́сте чуття́ — особлива, надзвичайна здатність сприймати, вгадувати щось (як доповнення до п'яти чутливих органів людини і тварин).
2) Психофізичне відчуття, якого зазнає людина. || Психічний стан людини, зумовлений її переживаннями, враженнями. || Підсвідоме відчування, розуміння чого-небудь. || Передчуття чогось. || Усвідомлення, розуміння чого-небудь; відчуття (у 5 знач.). || Усвідомлення свого ставлення до інших, свого суспільного становища і т. ін. || Здатність відчувати, розуміти що-небудь, чутливість до чого-небудь.••Худо́жнє чуття́ — здатність, уміння користуватися художніми засобами, образами при зображенні кого-, чого-небудь.
3) Здатність переживати, палко відгукуватися на життєві події, душевно захоплюватися чим-небудь. || Душевність, сердечність, чуйність. || Хвилювання, душевне піднесення, порив.••З чуття́м робити що — а) з душевним запалом, гаряче що-небудь робити; б) з силою, міцно, дужо.
4) Глибоке відчуття потягу до кого-небудь, душевної прихильності; любов. || Своєрідне інстинктивне відчуття, відчування, властиве кому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.